Блог Сергія

Львів , пл. Ринок, 4. Архітектори, ймовірно, П. Барбон і П.Римлянин. Найкращий зразок житлової ренесансної архітектури. З 1596 р. будинок став власністю Я. Лоренцовича, що відкрив тут одну з перших аптек у Львові, він добудував третій поверх, а четвертий – вже в 1884 р. Зараз – Історичний музей.

Львів .пр. Свободи. Поряд з одеською та віденською операми вважається одним із найкрасивіших театрів Європи. Фасад будинку прикрашають скульптурні фігури «Життя» і «Мистецтво», статуї «Слава», «Перемога», «Любов». Театр був спроектований так, щоб фойє, коридори і сходи максимально освітлювались природним світлом. Один із найгарніших внутрішніх інтер’єрів — дзеркальний хол, прикрашений картинами, що зображають символічну зміну пір року. Велика люстра в залі з дорогоцінних матеріалів прикрашена алегоричними фігурами.

Львів , вул. Ставропігійська, 1. Одна з найбільших у Львові пам’яток бароко (арх. Я. де Вітте). Автор скульптур С. Фесінгер. В інтер’єрі – низка коштовних творів мистецтва: алебастрові надгробні пам’ятники XVI ст., мармуровий пам’ятник А. Гротгеру.Автором проекту був талановитий архітектор і військовий інженер, комендант Кам’янець-Подільської фортеці Ян де Вітте. Костел постав на місці готичного, який розібрали у 1745 р. В цьому ж році приступили до спорудження нового. Будівельними роботами керував архітектор Мартин Урбаник, який, власне, реалізував проект Яна де Вітте. Після смерті в 1764 р. М. Урбаника будівництво продовжував Крнштоф Мурадович. Після пожеж 1766 і 1778 рр. фасад викінчив у 1792-1798 рр. Клеменс Фесінгер. У плані костел еліпсовидний, з прямокутним вівтарем. Його центрична композиція з радіальне розташованими каплицями основного об’єму, завершеного могутнім еліптичним куполом, наближена до віденського храму св. Карпа Боромео, збудованого в 1715-1737 рр. архітектором Фішером фон Ерлахом. Купол Домініканського костелу підтримують вісім пар колон, які несуть на собі антаблемент з розвиненим карнизом

Львів , пл. Возз’єднання, 4. Оточений могутніми оборонними та монастирськими стінами. В інтер’єрі – численні дерев’яні вівтарі XVIII ст. Декоративна колона перед фасадом, споруджена в 1736 р. на честь св. Яна з Дуклі, покровителя бернардинців. Сьогодні – церква УГКЦ.

Львів . Впродовж століть собор обновлявся, добудовувався. Найстарша частина – східна (з XIV в.). Реконструкція 1723 р. додала будинку барокового вигляду. Значну художню цінність собору мають скульптурні групи XV ст. „Віра Хоми” і “Св. Софія з дочками”.Будівничим його, згідно традиції, був львівський архітектор Дорінг (ідентифікується з Доре, Доркі, є також варіант – Дорк). Йому ж приписується авторство старої церкви Юра (розташована поза межами історико-архітектурного заповідника). Цей собор, як і всі інші давні будівлі, протягом віків оновлювався, «обростаючи» прибудовами і різностильови-ми нашаруваннями. Найстаріша, східна, частина його походить з XIV ст., середня – з XVII, а найновіша, західна,-з початку XX ст. В основу композиційного таконструктивного вирішення собору лягли прийоми вірменського національного та місцевого давньоруського будівництва

Львів , пл. Катедральна. Побудований майстром Нічко. Після реставрації 1760-78рр. готичні форми поступилися модним на той час бароковим. До кінця XVIII ст. навколо костьолу був цвинтар з численними каплицями, з яких збереглися тільки найцінніші. Латинський (Кафедральний) собор закладений у 60-х рр. XIV ст. Першим його будівничим був львівський майстер Ничко, нагляд за роботами вів Петро Штехер. Як і інші споруди того часу, собор будувався довго – аж до 1481 р. У 1404 р. вроцлавський майстер Микола Гансеке (іноді – Гонзага) перекрив склепінням вівтарну частину; закінчували його також вроцлавські архітектори Йоахім Гром та Амброзій Рабіш. Форми собору суворі, величаві. Особливе враження справляє інтер’єр з чотирма високими стрункими колонами, на які спираються стрілчасті арки та склепіння з готичними нервюрами

Львів , пл. Святоюрська, 5. Класичний зразок барокової української архітектури. Прикрашений скульптурами Пінзеля. В інтер’єрі – твори скульпторів С. Фесінгера, М. Філевича, художників Л. Долинського, Ю. Радивилівського. Навпроти собору – митрополичий палац (1772 р.), навколо – капітульні будинки та огорожа з двома воротами. У дворі – дзвіниця (1865 р.). Головна святиня Української греко-католицької церкви. Автори собору св. Юра виявили свій талант ще до закладання першого каменю фундаменту. Вони вибрали для споруди дуже вдале місце: на вершині пагорба, що панує ледве не над усім містом. Ніби продовжуючи і завершуючи схили пагорба, собор з’єднує архітектуру і природу в єдине ціле. Навколо церкви розташований парк; зелений килим підступає до самого собору, а пишні крони старих дерев перегукуються з його контуром. Перша церковця з буку на цьому місці поставили ще в 1280 р., за князювання Льва Даниловича. Під час взяття Львова королем Казимиром ІІІ вона згоріла, але вже в наступному році була відбудована. На згадку про ці події був відлитий великий дзвін, що зберігся до нашого часу, найдавніший в Україні. У 1363 р. заклали нову, муровану церкву – чотиристовпну, триапсидну базиліку візантійського типу. Споруджується вона за проектом архітектора Дорінга. Її будівництво закінчується лише в 1437 р. Споруда ця простояла більше трьох століть і в 40-х рр. XVIII ст. було розібране. Будівництво сучасної споруди розпочалося в 1744 р. і тривало двадцять років; а декоративні роботи продовжувалися до 1780 р. Спочатку собор належав ордену василіан. У 1817 р. василіани перейшли в монастир св. Онуфрія на Підзамчі, і собор став кафедральним, а будинок біля нього – резиденцією греко-католицького архієпископа.

Львів , вул. Підвальна, 9. Визначна львівська пам’ятка ренесансної архітектури. Довкола неї концентрується православна громада міста. Висота дзвіниці – 65 м. В інтер’єрі – живопис XVII-XVIII ст., іконостас 1773 р., на вікнах – вітражі. Каплиця Трьох Святителів (1578-91 рр.), з’єднана з Успенською церквою в середині 19 ст.

Львів , вул. Б.Хмельницького, 28. Найдавніша львівська пам’ятка монументальної архітектури міста. Перша згадка – 1292 р. Ще в князівську пору церква служила не тільки храмом, а й центром суспільно-політичного життя. Товщина стін свідчить також про оборонне значення споруди.

(1639-43 рр) Львів , вул. Підвальна, 13. Споруджений на кошти польського короля Владислава ІV у стилі бароко. З 1939 р. – Львівський обласний державний архів.